пахучих неотруйних приманок. Полювання може здійснюватися з мисливською зброєю, що
належить іншій фізичній особі або користувачу мисливських угідь,
лише у присутності власника цієї зброї або уповноваженого
працівника користувача мисливських угідь, за яким закріплена ця
мисливська зброя, за умови наявності у власника зброї чи
уповноваженого працівника користувача мисливських угідь
відповідних дозволів, виданих органом внутрішніх справ. { Частина
третя статті 15 в редакції Закону N 1827-VI ( 1827-17 ) від
21.01.2010 } Стаття 16. Ліміти використання мисливських тварин,
віднесених до державного мисливського фонду { Назва статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1827-VI ( 1827-17 ) від 21.01.2010 } Полювання на парнокопитних тварин, куниць лісову, бобра,
ондатру, бабака, білку, віднесених до державного мисливського
фонду здійснюється відповідно до лімітів, що затверджуються на
мисливський сезон спеціально уповноваженим центральним органом
виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного
середовища за поданням спеціально уповноваженого центрального
органу виконавчої влади з питань лісового і мисливського
господарства та полювання на підставі пропозицій користувачів
мисливських угідь, погоджених з територіальними органами
спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з
питань охорони навколишнього природного середовища в Автономній
Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі та
територіальними органами спеціально уповноваженого центрального
органу виконавчої влади з питань лісового і мисливського
господарства та полювання. { Частина перша статті 16 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 1827-VI ( 1827-17 ) від 21.01.2010 } Полювання на інших мисливських тварин, віднесених до
державного мисливського фонду регулюється нормами відстрілу, що
встановлюються на мисливський сезон спеціально уповноваженим
центральним органом виконавчої влади з питань охорони
навколишнього природного середовища разом із спеціально
уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань
лісового і мисливського господарства та полювання за поданням їх
органів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та
Севастополі. { Частина друга статті 16 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 1827-VI ( 1827-17 ) від 21.01.2010 } Полювання може здійснюватися з мисливським собакою, що
належить іншій фізичній чи юридичній особі, за наявності у
мисливця паспорта на такого собаку. { Статтю 16 доповнено частиною
третьою згідно із Законом N 1827-VI ( 1827-17 ) від 21.01.2010 }
( Стаття 16 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1695-IV
( 1695-15 ) від 20.04.2004 ) Стаття 17. Дозволи на добування мисливських тварин,
віднесених до державного мисливського фонду Добування мисливських тварин, віднесених до державного
мисливського фонду здійснюється за дозволом - ліцензією або
відстрільною карткою. За ліцензією здійснюється полювання на кабана, лань, оленів
європейського та плямистого, козулю, лося, муфлона, білку, бабака,
бобра, борсука, ондатру, куницю лісову. За відстрільною карткою здійснюється полювання на пернату
дичину, кроля дикого, зайця-русака, єнотовидного собаку, вовка,
лисицю, шакала, куницю кам'яну, норку американську, тхора
лісового. За дозволом може здійснюватися відстріл (відлов) будь-якого
виду мисливських тварин з метою селекційного відбору,
ветеринарно-санітарної експертизи, регулювання чисельності. Добування вовка, лисиці, єнотовидного собаки та шакала
дозволяється здійснювати також за наявності у мисливця ліцензії
або відстрільної картки на добування інших мисливських тварин. Ліцензії видаються мисливцям користувачем мисливських угідь,
який отримує їх у спеціально уповноваженому центральному органі
виконавчої влади з питань мисливського господарства та полювання
або у визначеному ним територіальному органі. Відстрільні картки видаються мисливцям користувачем
мисливських угідь. Ліцензії та відстрільні картки видаються мисливцям із
зазначенням у них терміну та місця здійснення полювання з
урахуванням лімітів добування мисливських тварин та пропускної
спроможності мисливських угідь. { Стаття 17 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1695-IV
( 1695-15 ) від 20.04.2004, в редакції Закону N 1827-VI
( 1827-17 ) від 21.01.2010 } Стаття 18. Вартість дозволів на добування мисливських тварин,
віднесених до державного мисливського фонду { Назва статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1827-VI ( 1827-17 ) від 21.01.2010 } Вартість ліцензій на добування мисливських тварин
визначається спеціально уповноваженим центральним органом
виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства та
полювання за погодженням з центральним органом виконавчої влади з
питань фінансів. Вартість відстрільних карток на добування мисливських тварин
встановлює користувач мисливських угідь. { Частина друга статті 18 в редакції Закону N 1827-VI ( 1827-17 )
від 21.01.2010 } Дозволи на добування мисливських тварин з метою селекційного
відбору, санітарно-ветеринарної експертизи, регулювання
чисельності диких тварин видаються безоплатно. У разі добування
мисливських тварин за вказаними дозволами, які надаються
відповідно до лімітів, користувач угідь закриває ліцензію та
сплачує її вартість. { Статтю 18 доповнено частиною третьою згідно
із Законом N 1827-VI ( 1827-17 ) від 21.01.2010 } Стаття 19. Строки полювання Полювання може здійснюватися у такі строки: на норця великого, качок (крім гоголя, черні білоокої, савки,
огара, галагаза, гаги звичайної, лутка, крохалів), лиску, курочку
водяну, пастушка, куликів (крім кулика-сороки, ходуличника,
шилодзьобки, кроншнепів, чайки, лежня, дерихвоста, поручайника,
крем'яшника, чорниша, перевізника, фіфі, зуйка морського, малого,
великодзьобого, галстучника), голубів (крім голуба-синяка) - у
серпні - грудні; на гусок: сіру, білолобу велику, гуменника - у серпні -
січні; на куріпку сіру, фазана - у жовтні - грудні; на перепела - у серпні - листопаді; на самця козулі - з 1 травня по грудень включно; на самців лані, оленів європейського і плямистого, лося,
муфлона, кабана та його молодняк, здатний до самостійного
існування, - у серпні - січні; на самок лані, оленів європейського і плямистого, козулі,
лося, муфлона, кабана та їх молодняк, здатний до самостійного
існування, - у вересні - грудні; на бабака - у червні - вересні; на борсука - у жовтні - листопаді; на білку, бобра, ондатру, куниць лісову та кам'яну, норку
американську, тхора лісового, єнотовидного собаку, лисицю, вовка -
з жовтня по лютий включно; на кроля дикого та зайця-русака - з 1 листопада по січень
включно. Строки полювання (конкретна дата відкриття та закриття
полювання на певний вид мисливських тварин, дні полювання протягом
тижня) та порядок його здійснення, а також норма добування
мисливських тварин визначаються користувачем мисливських угідь у
межах строків, визначених цим Законом, за погодженням з
відповідним територіальним органом спеціально уповноваженого
центрального органу виконавчої влади з питань охорони
навколишнього природного середовища та доводяться користувачами
мисливських угідь до відома громадськості. { Стаття 19 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1695-IV
( 1695-15 ) від 20.04.2004; в редакції Закону N 1827-VI
( 1827-17 ) від 21.01.2010 } Стаття 20. Заборони щодо здійснення полювання З метою раціонального використання мисливських тварин,
охорони диких тварин, а також середовища їх перебування
забороняється: 1) полювати без належного на те дозволу, а саме: без документів, визначених статтею 14 цього Закону; полювання на тварин, які не зазначені у дозволах на добування
мисливських тварин або понад встановлену в цих дозволах норму; 2) полювання в заборонених для цього місцях, а саме: на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, де це
заборонено відповідно до положень про них; на відтворювальних ділянках (крім відстрілу і відлову хижих
та шкідливих тварин); { Абзац третій пункту 2 частини першої
статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1827-VI
( 1827-17 ) від 21.01.2010 } у межах населених пунктів (сіл, селищ, міст), за винятком
випадків, передбачених рішеннями Ради міністрів Автономної
Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських
рад; в угіддях, не зазначених у дозволі; на відстані ближче ніж 200 метрів від будівель населеного
пункту та окремо розташованих будівель, де можливе перебування
людей; 3) полювання у заборонений час, а саме: у не дозволені для полювання строки на відповідні види
тварин; у темний період доби (пізніше години після заходу сонця і
раніше години до його сходу); 4) полювання із застосуванням або використанням заборонених
знарядь та забороненими способами, а саме: клеїв, петель, підрізів, закотів, гачків, самострілів, ловчих
ям; отруйних та анестезуючих принад; живих сліпих чи знівечених тварин як принади; звуковідтворювальних приладів та пристроїв; електричного обладнання для добування тварин; штучних світлових джерел, приладів та пристроїв для
підсвічування мішеней, у тому числі приладів нічного бачення; дзеркал та інших пристроїв, що осліплюють тварин; вибухових речовин; з під'їзду на автомототранспорті, а також на плавучих засобах
з працюючим двигуном; літаків та вертольотів; немисливської (у тому числі військової) вогнепальної,
пневматичної та іншої стрілецької зброї, а також нарізних вкладок,
напівавтоматичної або автоматичної зброї з магазинами більш як на
два патрони; руйнування жител тварин, бобрових загат, гнізд птахів; газу та диму; заливання нір звірів; а також: на тварин, які зазнають лиха (переправляються водою або по
льоду, рятуються від пожежі, повені тощо); на пернату дичину з нарізною вогнепальною зброєю або з
використанням набоїв, споряджених кулями і шротом діаметром більше
5 мм (N 0000); { Абзац вісімнадцятий пункту 4 частини першої
статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1827-VI
( 1827-17 ) від 21.01.2010 } на хутрових звірів (крім вовка, єнотовидного собаки, лисиці
та шакала) з нарізною вогнепальною зброєю калібром більш як 5,6
міліметра; { Абзац дев'ятнадцятий пункту 4 частини першої статті
20 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1695-IV ( 1695-15 )
від 20.04.2004, N 1827-VI ( 1827-17 ) від 21.01.2010 } на копитних тварин з використанням малокаліберної гвинтівки
під патрон кільцевого запалювання або набоїв, споряджених картеччю
чи шротом; ( Абзац двадцятий пункту 4 частини першої статті 20 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 1695-IV ( 1695-15 ) від
20.04.2004 ) полювання з мисливськими собаками, ловчими звірами і птахами
без наявності на них паспорта; { Абзац двадцять перший пункту 4
частини першої статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1827-VI ( 1827-17 ) від 21.01.2010 } полювання з дерев та мисливських вишок без дозволу
користувача угідь; { Пункт 4 частини першої статті 20 доповнено
абзацом двадцять другим згідно із Законом N 1827-VI ( 1827-17 )
від 21.01.2010 } 5) транспортування або перенесення добутих тварин чи їх
частин без відмітки цього факту у щорічній контрольній картці
обліку добутої дичини і порушень правил полювання, а також у
дозволі на їх добування; { Пункт 5 частини першої статті 20 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 1827-VI ( 1827-17 ) від
21.01.2010 } 6) допускання собак у мисливські угіддя без нагляду; 7) полювання з порушенням установленого для певної території
(регіону, мисливського господарства, обходу тощо) порядку
здійснення полювання; 8) полювання на заборонених для добування тварин; 9) збирання яєць птахів, загиблих мисливських птахів,
самовільне привласнення знайдених в угіддях загиблих мисливських
тварин або їх частин, руйнування, нищення або псування штучних
гніздищ, солонців, годівниць для звірів і птахів, посівів кормових
рослин, мисливських вишок, вказівних знаків, відповідних вивісок
та інших атрибутів мисливського господарства. { Пункт 9 частини
першої статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1827-VI
( 1827-17 ) від 21.01.2010 } Дії, зазначені в пунктах 1-8 цієї статті, відповідно до
законодавства кваліфікуються як незаконне полювання. Особи, винні
у незаконному полюванні, несуть відповідальність згідно із
законами. Виявлені тварини (або їх частини) та знаряддя добування
таких тварин, законність набуття яких не підтверджена відповідними
документами, вважаються незаконно добутими. { Статтю 20 доповнено
частиною третьою згідно із Законом N 1827-VI ( 1827-17 ) від
21.01.2010 } Розділ IV ВЕДЕННЯ МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ТА КОРИСТУВАННЯ
МИСЛИВСЬКИМИ УГІДДЯМИ Стаття 21. Ведення мисливського господарства Ведення мисливського господарства здійснюється користувачами
мисливських угідь. Не допускається користування мисливськими тваринами та
ведення мисливського господарства без оформлення відповідних
документів у встановленому цим Законом порядку. Умови ведення мисливського господарства визначаються у
договорі, який укладається між територіальними органами спеціально
уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань
лісового і мисливського господарства та полювання і користувачами
мисливських угідь. Форма договору встановлюється спеціально уповноваженим
центральним органом виконавчої влади з питань лісового і
мисливського господарства та полювання за погодженням із
спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з
питань охорони навколишнього природного середовища. Для потреб мисливського господарства користувачі мисливських
угідь мають право у встановленому порядку, за згодою власників або
користувачів земельних ділянок, будувати на мисливських угіддях
необхідні будівлі та біотехнічні споруди, вирощувати кормові
культури, створювати захисні насадження, проводити штучне
обводнення, здійснювати інші заходи, пов'язані з веденням
мисливського господарства, які не суперечать законодавству та
інтересам власників або користувачів земельних ділянок. Відносини між власниками або користувачами земельних ділянок
і користувачами мисливських угідь регулюються відповідними
договорами. Стаття 22. Порядок надання у користування мисливських угідь Мисливські угіддя для ведення мисливського господарства
надаються у користування Верховною Радою Автономної Республіки
Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за
поданням територіального органу спеціально уповноваженого
центрального органу виконавчої влади з питань лісового і
мисливського господарства та полювання, погодженим з Радою
міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та
Севастопольською міськими державними адміністраціями,
територіальними органами спеціально уповноваженого центрального
органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного
середовища, а також власниками або користувачами земельних
ділянок. Мисливські угіддя надаються у користування на строк не менш
як на 15 років. Площа мисливських угідь, що надаються користувачеві, повинна
становити не менше 3 тисяч гектарів, але не більше ніж
35 відсотків від загальної площі мисливських угідь Автономної
Республіки Крим, області та м. Севастополя. ( Частина третя статті
22 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3053-III ( 3053-14 )
від 07.02.2002 ) Переважне право на користування мисливськими угіддями мають: власники та постійні користувачі земельних ділянок; користувачі мисливських угідь, які продовжують строк
користування цими угіддями. Стаття 23. Припинення права користування мисливськими
угіддями Право користування мисливськими угіддями припиняється у разі: закінчення строку користування; добровільної відмови від користування; припинення діяльності юридичних осіб, яким надано у
користування мисливські угіддя; систематичного невиконання обов'язків щодо охорони та
відтворення мисливських тварин, зобов'язань, обумовлених договором
між користувачем мисливських угідь та власником (користувачем)
земельних ділянок або територіальним органом спеціально
уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань
лісового і мисливського господарства та полювання; погіршення якості мисливських угідь з вини їх користувача; в інших випадках, передбачених законодавством. Рішення про припинення права користування мисливськими
угіддями, крім випадку закінчення строку користування, приймаються
за поданням територіальних органів спеціально уповноважених
центральних органів виконавчої влади з питань лісового і
мисливського господарства та полювання або з питань охорони
навколишнього природного середовища тими самими органами, які
уповноважені на надання у користування мисливських угідь. Стаття 24. Плата за користування мисливськими угіддями Користування мисливськими угіддями є платним. Розмір та порядок внесення плати за користування мисливськими
угіддями визначаються у договорі між користувачем мисливських
угідь та власником або постійним користувачем земельних ділянок,
на яких знаходяться ці угіддя. Розмір плати за користування мисливськими угіддями
встановлюється залежно від їх місцезнаходження, природної якості
та інших факторів. Стаття 25. Збір за використання мисливських тварин як
природного ресурсу загальнодержавного значення За використання мисливських тварин як природного ресурсу
загальнодержавного значення з користувачів мисливських угідь
справляється збір. Збір за використання мисливських тварин як природного ресурсу
загальнодержавного значення не справляється у разі: використання тварин у цілях, передбачених статтями 32 та 33
цього Закону; добування тварин, які не перебувають у державній власності. Розмір збору за використання мисливських тварин як природного
ресурсу загальнодержавного значення встановлюється для окремих
видів (груп видів) тварин залежно від їх поширення, чисельності,
відтворювальної здатності та обсягу добування.
( Джеpeло тексту - http://zakon1.rada.gov.ua ) Порядок справляння і розміри збору за використання
мисливських тварин як природного ресурсу загальнодержавного
значення встановлюються Кабінетом Міністрів України. Стаття 26. Розподіл коштів від сплати збору за використання
мисливських тварин як природного ресурсу
загальнодержавного значення Кошти від сплати збору за використання мисливських тварин як
природного ресурсу загальнодержавного значення перераховуються у
розмірі 50 відсотків до державного бюджету і 50 відсотків - до
республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, бюджетів
областей, міст Києва і Севастополя. Кошти від сплати збору за використання мисливських тварин як
природного ресурсу загальнодержавного значення, що надходять до
республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, бюджетів
областей, міст Києва і Севастополя, розподіляються між місцевими
бюджетами різних рівнів відповідно Верховною Радою Автономної
Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими
радами. Стаття 27. Охорона і відтворення мисливських тварин З метою охорони та відтворення мисливських тварин користувачі
в межах своїх мисливських угідь виділяють не менш як 20 відсотків
площі угідь, на яких полювання забороняється. Порядок визначення
територій для цієї мети встановлюється спеціально уповноваженим
центральним органом виконавчої влади з питань лісового і
мисливського господарства та полювання. Користувачі мисливських угідь здійснюють комплекс
біотехнічних та інших заходів, спрямованих на охорону та
відтворення мисливських тварин, збереження і поліпшення середовища
їх перебування. Користувачі мисливських угідь встановлюють за погодженням з
територіальними органами спеціально уповноваженого центрального
органу виконавчої влади з питань лісового і мисливського
господарства та полювання і територіальними органами спеціально
уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань
охорони навколишнього природного середовища пропускну спроможність
мисливських угідь. Стаття 28. Упорядкування мисливських угідь Користувачі мисливських угідь забезпечують їх упорядкування
протягом двох років з дня надання таких угідь у користування.
{ Частина перша статті 28 в редакції Закону N 1827-VI ( 1827-17 )
від 21.01.2010 } Порядок проведення упорядкування мисливських угідь
визначається спеціально уповноваженим центральним органом
виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства та
полювання за погодженням із спеціально уповноваженим центральним
органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного
середовища. Проекти організації та розвитку мисливського господарства
після їх розроблення погоджуються територіальними органами
спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з
питань лісового і мисливського господарства та полювання, органом
виконавчої влади Автономної Республіки Крим у галузі лісового і
мисливського господарства та полювання, територіальними органами
спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з
питань охорони навколишнього природного середовища, органом
виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони
навколишнього природного середовища. { Статтю 28 доповнено
частиною третьою згідно із Законом N 1827-VI ( 1827-17 ) від
21.01.2010 } Проекти організації та розвитку мисливського господарства,
розроблені відповідно до існуючих на момент їх реалізації вимог,
вважаються дійсними до закінчення строку їх дії за умови
відсутності зміни площі та меж мисливських угідь. { Статтю 28
доповнено частиною четвертою згідно із Законом N 1827-VI
( 1827-17 ) від 21.01.2010 } Стаття 29. Єгерська служба З метою охорони мисливських угідь користувачі угідь
створюють єгерську службу з розрахунку не менш як один єгер на
п'ять тисяч гектарів лісових або десять тисяч гектарів польових чи
водно-болотних мисливських угідь. { Стаття 29 в редакції Закону N 1827-VI ( 1827-17 ) від
21.01.2010 } Стаття 30. Права та обов'язки користувачів мисливських угідь Користувачі мисливських угідь мають право: користуватися державним мисливським фондом у межах
мисливських угідь; використовувати мисливських тварин та користуватися
мисливськими угіддями в установленому порядку; розпоряджатися мисливськими тваринами, добутими або набутими
в інший спосіб у законному порядку, і доходами від їх реалізації; організовувати полювання для мисливців, у тому числі шляхом
укладання відповідних договорів з ними або з юридичними особами,
що представляють їхні інтереси, зокрема іноземними, надавати
повний комплекс послуг, пов'язаних із здійсненням полювання,
включаючи проживання, харчування, пересування мисливців та осіб,
які їх супроводжують; { Абзац п'ятий частини першої статті 30 в
редакції Закону N 1827-VI ( 1827-17 ) від 21.01.2010 } отримувати відшкодування вартості будівель, споруд та іншого
нерухомого майна, яке належить їм на праві власності, у разі
переходу права користування мисливськими угіддями від них до інших
користувачів; ( Частину першу статті 30 доповнено абзацом шостим
згідно із Законом N 1122-IV ( 1122-15 ) від 11.07.2003 ) на відшкодування збитків від порушників правил полювання за
добуті незаконним шляхом тварини; { Частину першу статті 30
доповнено абзацом сьомим згідно із Законом N 1827-VI ( 1827-17 )
від 21.01.2010 } регулювати чисельність диких тварин, проводити відстріл та
відлов бродячих котів і собак, вживати невідкладних заходів для
вилучення та ізоляції тварин, що мають ознаки хвороб, небезпечних
для життя та здоров'я людей; { Частину першу статті 30 доповнено
абзацом восьмим згідно із Законом N 1827-VI ( 1827-17 ) від
21.01.2010 } утримувати та розводити мисливських тварин у неволі чи
напіввільних умовах у порядку, встановленому спеціально
уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі
лісового і мисливського господарства та полювання за погодженням
із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з
питань охорони навколишнього природного середовища. { Частину
першу статті 30 доповнено абзацом дев'ятим згідно із Законом
N 1827-VI ( 1827-17 ) від 21.01.2010 } Користувачі мисливських угідь зобов'язані: додержуватися встановлених правил, норм, лімітів і строків
добування мисливських тварин; виконувати біотехнічні заходи, виділяти мисливські угіддя для
охорони і відтворення мисливських тварин, визначати пропускну
спроможність мисливських угідь та забезпечувати їх упорядкування; раціонально використовувати державний мисливський фонд, не
допускати погіршення екологічного стану мисливських угідь; проводити первинний облік чисельності і добування мисливських
тварин, вивчати їх стан та характеристики угідь і в установленому
порядку подавати цю інформацію органам, які здійснюють державний
облік чисельності тварин та облік їх добування, ведення державного
кадастру і моніторингу тваринного світу; негайно інформувати територіальні органи спеціально
уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань
охорони навколишнього природного середовища, спеціально
уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань
лісового і мисливського господарства та полювання, ветеринарні,
санітарно-епідеміологічні служби про виявлення випадків
захворювань тварин, погіршення стану середовища їх перебування,
виникнення загрози знищення та загибелі тварин, здійснювати
комплексні заходи щодо профілактики і боротьби із захворюваннями; обладнати згідно з ветеринарно-санітарними вимогами
майданчики для оброблення відстріляної на полюванні дичини та
забезпечити проведення представниками органів державної
ветеринарної медицини ветеринарно-санітарної експертизи дичини,
призначеної для використання на харчові цілі; здійснювати охорону державного мисливського фонду, створювати
єгерську службу; додержуватися режиму охорони тварин, занесених до Червоної
книги України і включених до переліків видів тварин, які
підлягають особливій охороні на території Автономної Республіки
Крим та областей, у межах наданих у користування мисливських
угідь; не допускати самовільного переселення або акліматизації
тварин; не допускати до полювання мисливців у кількості, що перевищує
пропускну спроможність мисливських угідь; проводити комплексні заходи, спрямовані на відтворення, у
тому числі штучне, мисливських тварин, збереження і поліпшення
середовища їх перебування, щорічно вкладати кошти на їх охорону і
відтворення з розрахунку на 1 тисячу гектарів лісових угідь не
менше тридцяти, польових - двадцяти п'яти, водно-болотних -
двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; { Абзац
дванадцятий частини другої статті 30 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 1827-VI ( 1827-17 ) від 21.01.2010 } здійснювати заходи щодо виконання загальнодержавних і
місцевих екологічних програм з питань охорони тваринного світу; самостійно припиняти використання мисливських тварин у разі
погіршення їх стану та умов існування, зниження відтворювальної
здатності та виникнення загрози знищення тварин, негайно вживати
заходів до усунення негативних факторів впливу на тварин і
середовище їх перебування; безперешкодно допускати до перевірки стану мисливських угідь,
усіх об'єктів, де утримуються, перероблюються та реалізуються
мисливські тварини, представників органів, що здійснюють державний
контроль у галузі мисливського господарства та полювання,
своєчасно виконувати їх законні вимоги. У разі систематичного невиконання або порушення користувачем
мисливських угідь зазначених вимог спеціально уповноважений
центральний орган виконавчої влади з питань лісового і
мисливського господарства та полювання за поданням його
територіального органу або спеціально уповноважений центральний
орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного
середовища може попередити користувача про необхідність усунення
порушення у визначений термін чи заборонити використання
державного мисливського фонду в угіддях цього користувача строком
до двох років. { Частина третя статті 30 в редакції Закону
N 1827-VI ( 1827-17 ) від 21.01.2010 } Користувачі мисливських угідь можуть мати й інші передбачені
законом права та обов'язки щодо використання мисливських тварин та
користування мисливськими угіддями. Стаття 31. Гарантії і захист прав користувачів мисливських
угідь Права користувачів мисливських угідь охороняються законом. Припинення права використання державного мисливського фонду
або права користування мисливськими угіддями може мати місце лише
у випадках, передбачених статтею 23 цього Закону. У разі дострокового припинення права користування
мисливськими угіддями, що сталося не з ініціативи або вини їх
користувача, йому відшкодовуються витрати на проведені протягом
останніх трьох років комплексні заходи, спрямовані на охорону і
відтворення, у тому числі штучне, мисливських тварин, поліпшення
середовища перебування тварин, а також повна вартість робіт з
останнього упорядкування цих угідь. Зазначені витрати
відшкодовуються за рахунок нового користувача цих угідь або
органу, який прийняв таке рішення. ( Статтю 31 доповнено частиною
третьою згідно із Законом N 1122-IV ( 1122-15 ) від 11.07.2003 ) Порушені права користувачів мисливських угідь підлягають
поновленню. Поновлення порушених прав користувачів мисливських угідь
провадиться радами, місцевими державними адміністраціями
відповідно до їх повноважень, судом або третейським судом.
( Частина статті 31 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 762-IV ( 762-15 ) від 15.05.2003 ) Стаття 32. Селекційний та вибірковий діагностичний відстріли
мисливських тварин для ветеринарно-санітарної
експертизи Селекційний та вибірковий діагностичний відстріли мисливських
тварин для ветеринарно-санітарної експертизи проводяться незалежно
від строків мисливського сезону працівниками, уповноваженими
здійснювати охорону мисливських угідь, за дозволом спеціально
уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань
лісового і мисливського господарства та полювання, а в межах
територій та об'єктів природно-заповідного фонду - за дозволом
територіального органу спеціально уповноваженого центрального
органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного
середовища, за письмовою заявою користувача мисливських угідь. Відстріл мисливських тварин у встановлених ветеринарною
службою вогнищах сказу та інших небезпечних захворювань
здійснюється відповідно до законодавства про ветеринарну медицину. Селекційний та вибірковий діагностичний відстріли мисливських
тварин для ветеринарно-санітарної експертизи здійснюються
відповідно до лімітів їх добування. Тварини, добуті протягом мисливського сезону, вважаються
добутими в межах ліміту цього мисливського сезону, а тварини,
добуті в міжсезоння, - у межах ліміту наступного мисливського
сезону. Стаття 33. Відстріл та відлов хижих та шкідливих тварин,
добування мисливських тварин для наукових цілей,
переселення в нові місця перебування Відстріл та відлов вовків, бродячих собак і котів, сірих
ворон, сорок, граків здійснюються мисливцями під час полювання на
інші види мисливських тварин. { Частина перша статті 33 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 1827-VI ( 1827-17 ) від
21.01.2010 } Відстріл та відлов перелічених тварин, а також вовка і лисиці
не в мисливський сезон або в заборонених для полювання місцях
здійснюються мисливцями за дозволом територіального органу
спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з
питань лісового і мисливського господарства та полювання, а в
межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду - за
дозволом територіального органу спеціально уповноваженого
центрального органу виконавчої влади з питань охорони
навколишнього природного середовища, за письмовою заявою
користувача мисливських угідь. Територіальні органи спеціально уповноваженого центрального
органу виконавчої влади з питань лісового і мисливського
господарства та полювання і користувачі мисливських угідь можуть
безоплатно забезпечувати мисливців, які добувають зазначених
тварин, набоями та іншим необхідним спорядженням, установлювати
для них відповідні винагороди (пільги). Добування вовків, лисиць, єнотовидних собак, бродячих собак і
котів, сірих ворон, сорок, граків і сойок належить до службових
обов'язків працівників, уповноважених здійснювати охорону
мисливських угідь, і здійснюється без спеціального на це дозволу
протягом року. { Частина четверта статті 33 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 1827-VI ( 1827-17 ) від 21.01.2010 } { Частину п'яту статті 33 виключено на підставі Закону
N 1827-VI ( 1827-17 ) від 21.01.2010 } Добування мисливських тварин для наукових цілей, переселення
в нові місця перебування, а також збирання пташиних яєць
здійснюються протягом року за дозволами спеціально уповноваженого
центрального органу виконавчої влади з питань охорони
навколишнього природного середовища, які видаються у встановленому
ним порядку. { Частина шоста статті 33 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 1827-VI ( 1827-17 ) від 21.01.2010 }
|
